“Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинить вас!”, – отако якось заповідав Іван Якович. Тому, любі видавці, пост для вас.
Вперше з цією проблемою я зіштовхнулася, коли почала редагувати.
Вдруге – перед визначенням книги Форуму Видавців.
Втретє – коли розсилала звіти видавцям. І мене вона дуже бентежить, хоча всі кажуть, що дарма. Чи знаєте ви, що таке обов’язковий примірник і нащо його відправляти в Книжкову Палату? Чи відомо вам, для чого існує ISBN?
І, зрештою, хто відповідає за всі ці нецікаві речі, коли всі інші просто читають книги?
1. Обов’язковий примірник — примірник документа, який надсилається відповідним державним бібліотекам та інформаційним центрам згідно з правочинним депонуванням. На основі цієї системи ведеться бібліографічний облік видавничої продукції і відбувається поповнення фондів найбільших бібліотек.
2. ISBN – універсальний ідентифікаційний номер, що присвоюється книзі або брошурі з метою їх ідентифікації. ISBN призначений для ідентифікації окремих книг або різних видань та є унікальним для кожного видання книги (крім репринтних).
3. Цим всім займається видавництво, в ідеальному світі – випусковий редактор. А тепер до більш конкретних речей. ISBN коштує дуже недорого, якщо для видавництва і оптом – взагалі копійки. Для кожної книги окремо. Його купують, видають книгу і після цього надсилають обов’язковий примірник і відповідний звіт в Книжкову Палату зі словами так-то й так, видали книгу, зафіксуйте, будь ласка. Але в житті так не відбувається. І тут починаються пригоди. Припустимо, ви Видавництво А, видали книгу і все дуже добре. Якщо ви не надсилаєте примірника і звіту, то система думає, що ви свій ISBN не використали і продає його комусь наступному. Приходить видавець В і купує цей ISBN, і видає книгу з ним же ж. Ні видавець А, ні видавець В про це нічого не знають (або знають, але забивають). Ніби-то нічого страшного.
Але: 1. До «Звіту про випуск книжкової продукції» ваша книга не потрапляє. Відповідно вся статистична інформація, яка є в країні і яка подається за кордон, не є достовірною.
2. Ваше видання ніде не зафіксоване і це ускладнює пошук книги.
3. На рівні простого смертного працівника книгарні: вам приходить товар, ви його приймаєте і продаєте, все круто. До того моменту, поки не доводиться надсилати звіти. І ви розумієте, що вони не збігаються. Бо на полицях стоїть дві книги з однаковим ISBN.
4. На рівні редактора: ви готуєте видання до друку, все класно, а потім вам присилають пруфи і ви розумієте, що ваш ISBN вже зайнятий.
5. На рівні видавця: вся статистична інформація, яку ви намагаєтесь звідкись дізнатись, щоб знати, що робити далі, провести маркетингове дослідження, та бодай щось – Сізіфів труд бо без-по-лєз-но.
Наводжу приклад: Видавництво «Видавництво» – «Усі запитують чому» і «Це зробила вона» – однаковий ISBN. Eliash Strongowski , це те, що потрапило мені в руки нещодавно, тому і тегаю. Таке ж я бачила в Вівату, КСД і ще когось, конкретних прикладів зараз не згадаю.
До чого це все: я не знаю, чому так стається. Але я знаю, що всі помиляються, поспішають, забивають, забувають. І це нормально. Але це те, з чим я зіштовхуюся кожного дня і що ускладнює мені роботу. Тому буде тільки одне прохання: навіть якщо це якась (на перший погляд) бюрократична хрінь, робіть на совість.