Саша Камінська. Повірити в свого читача – і отримати довіру навзаєм

Цього разу знайомимося з авторкою космічної “утопії, що читається як антиутопія” Сашою Камінською. Хто ще не читав її Error – мерщій у крамничку, а всі інші – насолоджуйтесь розмовою 🙂

1) Традиційне перше питання – розкажіть нам про себе. Що робите щодня, чого прагнете, які мрії не дають спати вночі?

Мене звати Олександра, мені 33. Я пишу тексти вже близько 10 років. Починала з віршиків, причому досить швидко перейшла з рими на білий вірш. Але потім відійшла від того: все це було наповнене драмою (яку чомусь так люблять в наших краях), а я не фанат гратися в постійні страждання. Мені цікавіше шукати відповіді: що таке є людина, чому ми робимо те, що робимо, і так, як виходить – іноді геть нелогічно та зовсім не так, як хотілося.
З дитинства я вигадувала оповідання, але не ставилася до них серйозно і ніколи не розповідала їх іншим. А коли занурилась у світ психології та фізіології, намагаючись розібратися в тому, як функціонує людина, то мій мозок почав отримані факти складати у самостійні історії. Іноді вони снилися мені вночі, цілими серіалами. І я вирішила потроху випускати їх назовні. З огляду на те, що працюю я менеджером в IT, а статті пишу про секс та стосунки, треба було створити новий простір для всіх цих футуристичних концепцій. Так я завела собі сторінку, де виклала кілька оповідань. Це був перший крок до роботи над книгою.

2) Error – книга масштабна. Розкажіть, як вона з’явилася? Як виник задум, творився сам текст?

Я слухала чергову лекцію про розробки у сфері здоров’я на TEDex, вона була про те, як багато можна дізнатись про стан людини завдяки простому аналізу крові. Жінка, що створила проект, займається зараз розповсюдженням центрів для швидкого та дешевого збору аналізів та винесення вердикту в США. А в світі якраз піднялася хвиля популярності фітнес-трекерів. Я поєднала ці дві ідеї, і народився концепт трек-девайсу, а на його базі – історія і цілий окремий світ, в якому на подібному браслеті засноване буття. З маленького пристрою ідея виросла у окремий світ з купою своїх правил та нюансів. І вже сам світ почав “писати” власну низку історій та героїв, подій та шокуючих змін. З’явилася система уряду, що зацікавлена в житті кожного. До ідеї додались мої наявні знання, дещо ще дочитувала в процесі.
Здавалося б, я автор, і маю знати, що буде відбуватися у створеному мною світі – але насправді більша частина книги самостворилася: я писала, аби дізнатися, що ж буде далі 🙂

3) Ви не лише видали електронну версію, але й зібрали кошти на паперову і зараз готуєте тираж. Чи одразу вирішили видавати книгу, і як визначали, що для цього робити?

Це все взагалі суцільна несподіванка. Після кількох відмов у видавництвах, де сказали, що в Україні ніхто не читає фантастику і запит у суспільства геть інший, я пішла на Форум Видавців у Львові. Побачила там навалу релігійної та колоісторичної літератури про колишніх героїв. А, ще багато книжок про самовдосконалення, які зазвичай не дають жодного ефекту – бо будь-які знання мають бути міцно закріплені на практиці. Про це багато є у нобелевського лауреата Канемана. Мені трохи стало страшно, бо якщо в країні такі інтереси – це значить, що ми живемо ілюзіями та минулим. І надією на якусь більшу силу, що владнає наше життя.
Я, втім, не вірила, що нема зацікавлених у науковій фантастиці. Я багато спілкуюсь з айтішниками і бачу, що саме серед них є купа думаючих та критично мислячих людей. А ще, більшість моїх друзів у фейсбуку саме такі. Я була впевнена, що вони і є аудиторією жанру. Плюс, у світі science-fiction книжки представлені у 3 з 10 топових позицій. Невже ж Україна так сильно відрізняється? Тому я вирішила взяти все в свої руки і власнокошт видати електронку.
Я щиро писала про все це на своїй сторінці, і поки в електронну книгу вносили коректуру, робили верстку та розміщення – друзі спитали, чи не хочу я спробувати зібрати кошти краудфандингом, на те саме видання паперової. Я подумала, чому би і ні? Чого мені втрачати?
Мені порадили ресурс «На старте», створений в Одесі, і я запустила проект. 100% коштів було зібрано лише за 9 днів. Зараз їх вже 120. Без будь-яких витрат на рекламу та залучення зірок, “лідеров мнєній” та всього такого. Кошти зібрала та сама “неіснуюча” аудиторія.

4) Як ви ставитесь до самвидаву та до електронних книжок?

В мене така купа придбаних електронних книжок, що я вже не знаю, коли все це читатиму. Тільки в телефоні більше 30. Ще більше 50 у електронній книжці, яку завжди ношу з собою та беру у подорожі – буває нудно читати одну й ту саму книгу, тож я читаю десь до 5 одночасно.
А щодо самвидаву – це ідеальна можливість зробити саме так, як вважаєш правильно. Обрати найкращий папір, реально крутого дизайнера та зробити книжку, від якої сама у захваті, а не шукати компроміси по кожному питанню. До того ж, я 20 років прожила в Одесі, я білінгва, але вільніше в мене російська мова. Цією мовою у нас майже не видають. Тому самовидав став моїм ідеальним шансом.
До речі, книжка скоро вийде і українською, у перекладі. Я завжди намагаюсь робити все якнайбільш якісно, тому переклад не робила власноруч, а замовила у професіоналів – і редактор, і перекладач є літературознавцями та критиками. Скоро переклад буде готовий, і він обов’язково вийде електронною версією. Вже маю одну пропозицію від видавництва і щодо паперової книжки, але ще не знаю, чи дійдемо згоди – я дуже не хочу поступатись хоч чимось у сенсі якості книги (бумаги, обкладинки тощо).
Процес видання книги виявився надзвичайно важким та комплексним, зокрема через те, що я все це роблю самотужки. І я страшенно втомилась. Але результат мене дуже тішить. І надзвичайно підтримує те, що купа людей повірили в цінність книги і доклали своїх зусиль до того, щоб вона побачила світ. Я вірила, що у книги є читачі, а вони – повірили у книгу.

5) Щось від себе, що просто хочеться сказати – може, декілька слів про саму книгу?

Як влучно сказали про Error, це утопія, що читається як антиутопія. В цю книгу вкладена купа знань та досліджень. Хай вас не оманює художність та ліричні моменти, там є досить того, що справді впливає на нас кожен день. Те, як ми ставимось до світу, на яких засадах нас виховала родина та оточення, все наше сприйняття – ось що насамперед впливає на кожну нашу думку та дію. Додайте до цього гормони, віруси, погане самопочуття – і от ваше дрібне рішення міняє чуже життя. Світ є таким, яким ми звикли його сприймати, ми – власноруч створена призма. І для кожного світ є трохи інакшим. Якщо почати прислухатись та дізнаватись, хто я є такий та чому роблю саме так, можна змінити і себе, і середовище навколо. Мабуть, це найголовніша ідея книги.

Читайте про космос і про людей – теперішніх та майбутніх – у фантастичному романі Error. І напишіть нам, якою цю історію побачили ви? Це уторія? Антиутопія? Чи цілком вірогідний сценарій розвитку подій на нашій планеті (і не лише на нашій)? Ми з авторкою чекаємо на ваш відгук 😉

Вас може також зацікавити

Залишити відповідь

Увійти через: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.