Поради майбутнім авторам.

У мене є рукопис, що робити? 

1. Вичитайте його.

Не треба перетворюватись на прискіпливого шукача одруківок, але забрати коментарі в дужках, грубі помилки, надати тексту зручного для читання вигляду — у ваших силах і, повірте, це зіграє вам на користь.

Можете попросити зробити це когось іншого, погляд зі сторони зазвичай допомагає побачити більше.

І запам’ятайте: «-» ось це дефіс, 

а це: «—».

 2. Напишіть синопсис.

Синопсис, від грецького sunoptikos — «бачений разом» це короткий опис дій вашого твору, який стисло у кількох реченнях розповідає, що і як від початку до кінця. 

Зі спойлерами, так би мовити. 

Дехто рекомендує з написання синопсису починати роботу з будь-яким текстом, переходячи від загального до конкретного. Рукопис у видавництво також варто подавати разом з синопсисом, або ж тільки синопсис для початку — спрощує комунікацію і дає поштовх до діалогу.

 3. Будьте готові до відмови.

Не засмучуйтесь. Нерідко видавництва відмовляють без будь-яких пояснень, але існує така окрема послуга як «редакційний висновок» — яка допоможе вам дізнатись що саме не так, або що треба виправити. Можливо, ваш рукопис повернуть на доопрацювання. Головне — працюйте далі і це принесе плоди.

У мене прийняли рукопис, що далі? 

 1. Поважайте редактора.

Редактор — це та людина, що дивиться на текст геть інакше, ніж звичайний читач і тим паче — інакше, ніж автор. Ми не будемо пускатись в розлогі пояснення специфіки цієї майже хірургічної роботи, але скажемо так: редактор знає, як викарбувати діамант, а ще він працював з більшою кількістю текстів, ніж ви написали, тому йому можна, варто і треба довіряти.

Якщо, звісно, це хороший редактор. Але у нас інших нема.

 2.  Будьте готові до змін.

Редактор вноситиме правки. Ви вноситимете свої. Той момент, коли ви написали останнє речення і відправили текст у видавництво — є початком великого шляху, не менш захопливим ніж написання.

 3.  Доведеться почекати.

Додрукарський процес не є швидким, та й друк — справа не однієї доби. 

Після редактора ваш рукопис потрапить в руки верстальника, а потім — коректора, а потім знову редактора.

А потім може знову посеред Суецького каналу застрягне баржа і затримає постачання паперу?

Звісно, що з електронними виданнями все зазвичай швидше, але це вже інша історія.

Це далеко не все, чим би ми хотіли з вами поділитись, але ми завжди відкриті до діалогу і сподіваємось, що цей список допоможе вам. 

А якщо раптом у вас саме зараз є рукопис і ви вагаєтесь, то хай це буде знак: час настав! 

Бо кожна книжка має право бути написаною та прочитаною.

З повагою, команда BookRi.

Вас може зацікавити

Залишити відповідь

Увійти через: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.